Не думал и не гадал молодой парень Дмитрий Луб, что через несколько лет в форме участкового будет охранять правопорядок на своей малой родине. И, хотя родился он в г. Краматорске, все же считает своей отчизной именно Александровщину, куда он вместе с родителями и младшим братом переехал, будучи еще школьником. Вот именно в школе и мыслей у мальчишки не было связать свою судьбу с милицией. Больше привлекало иное, поэтому после окончания учебного заведения Дмитрий поступил в ВУЗ, который успешно закончил, получив экономическое образование.

... Читати далі »

Жизнь дается всем, а старость – только избранным

Веселогорский сельский совет гордится своими долгожителями. Только нынешним летом трое ровесников нашего района перешагнули девяностолетний рубеж: Колесник София Мироновна – 01.06.1923 г., Белолипцев Алексей Ионович – 18.06.1923 г., Гудкова Елизавета Моисеевна – 12.07.1923 г.

... Читати далі »

С экранов телевизора только и слышно: «Диабет — это не болезнь, это образ жизни». Что же это за жизнь такая, если каждый день думаешь о приобретении очередной партии необходимых для выживания лекарств?   ... Читати далі »

1  липня    поточного року свій   ювілей –  90-річчя відзначила  наша землячка –Москаленко Юлія Трохимівна.

 У цей  святковий день до затишної  оселі ювілярки в село Зелений Брід завітали голова ветеранської організації П.П. Куменко,сільський голова Петрівської Другої сільської ради І.Г. Гойко. Вони ручили ювілярці подарунок та квіти, а голова ветеранської організації П.П. Куменко побажав їй довгих літ життя та невичерпної енергії.

Народилася Москаленко Юлія Трохимівна 01 липня 1923 року в селі Микільське. Закінчила 7 класів Микільської школи.У 1935 році пішла працювати в дитячий садок нянею,потім працювала в колгоспі ім. Леніна. Вийшла заміж,народила доньку Світлану. Незадовго чоловік помер, доньку виховувала сама, дала їй належне виховання, освіту. ... Читати далі »

...Дорогий  наш,  усіма  шановний Іван  Антонович,  – за  те,  що  Ви  разом  з  нами,  за  те  що,  нам  і  нашим  дітям,   і  онукам  є  з  кого  брати  приклад,  є  на  кого  рівнятися.

Важкий життєвий  шлях пройшов Редько  Іван Антонович. Народився  на  самому  початку  війни. Дитинство було  дуже  тяжким,  мабуть  легше  сказати,  його  взагалі  не  було. І  як  можно  вирости,  уціліти  у  ті  страшні  повоєнні  роки  маленькому  дитинчаті,  лише  сам  Бог  знає.  Мабуть  він  дуже  потрібний  був  на  цій  грішній  землі. Прийшов  у  цей  світ,  щоб  віддати  всі  знання  і  навички  найдорожчому  на  землі,  у  цьому  світі – дітям.

... Читати далі »