Свіча погасла…  А тепло живе!

(Моєму вчителеві, моєму наставнику присвячується…)

Сільська дівчина мала Божий дар

Людей любити і любов творити.

Вона жила, не прагнучи похвал,

Жила, як Бог велів їй чесно жити.

На мою думку, ці слова яскраво ілюструють особистість учителя російської мови та літератури, справжньої людини Тамари Олександрівни Соломко.

... Читати далі »

З історії рідного села

Олександрівщина, мій рідний край! На її мальовничих просторах північного заходу розкинулось квітуче село Іверське.
В 30-х роках ХVІІІ ст. сюди потянулися обози українських переселенців, які залишали благодатні рідні місця після невдалих повстань, війн, експлуатації іноземцями. Царський уряд Москви був зацікавлений в заселенні прикордонних земель, всіляко підтримуючи переселення українців. Сюди приходили волохи, калмики, серби, цигани, євреї, а також переселялись, в основному, заможні козацькі сім’ї.
Зайняті землі і господарська діяльність не обкладались податками. За це переселенці зобов’язувались відбувати військову повинність.
Права переселенців закріплялись царськими жалуваними грамотами. Так, протягом ХVІІІ ст. освоювались необжиті Донецькі степи.
В І чверті ХІХ ст. нинішнє с. Іверське і прилеглі до нього землі викуплені багатим козаком Самойловим. Звідки пішла його назва Самойловка. Сюди він переселив селян Воронежської, Орловської, Бєлгородської губерній, яких виміняли за собак.

... Читати далі »

Минулого майже 70 років після Великої Вітчизняної війни, щоб тема остарбайтерів стала предметом уваги, вивчення та оцінки сучасників, бо серед тих, хто виніс на власних плечах важкі випробування воєнної пори 1941-1945 років ця категорія її учасників найбільш недооцінена.

За даними статистики із Олександрівського району за два роки окупації було вивезено на примусові роботи до Німеччини 584 чоловіки, в основному – це дівчата віком від 16 до 25 років.

Напівголодних, в одній благенькій одежині, їх тижнями збирали на збірних пересильних таборах, огороджених колючим дротом на вокзалах міст Краматорська, Донецька та інших, потім вантажили у ешелони з товарних вагонів по 80-100 чоловік у кожному, і знову тижні в таких умовах до вермахту. Двері і вікна вагонів були заколочені, в підлозі – величезні дірки (туалети), влітку – спекота, взимку – холоднеча. Вагони переповнені були так, що не можна було сісти, не те, щоб лягти. Раз в день через отвори в дверях вагонів кидали 3-4 буханки хліба, іноді не було й води. ... Читати далі »

Памятные даты, юбилеи… Разные они по значимости, но каждый раз, когда мы о них говорим, то мысленно возвращаемся к истокам событий, с которыми они связаны. Вот и нынешний год ознаменован юбилеем – исполнилось восемьдесят лет со дня выхода в свет первого номера нашей Александровской районной газеты. Произошло это в теперь уже далеком марте 1933 года. Тогда газете было присвоено название «Ударна бригада»   ... Читати далі »

Мама…

Такое простое и короткое слово, но за ним – совсем непростая жизнь, с долгими бессонными ночами, светлыми материнскими радостями и тихими печалями, и одна святая молитва за самых близких и дорогих – своих детей… ... Читати далі »