золоті літери книги його життя...

Роки… Роки… Не спішіть, не летіть, зупиніться, хоч на мить, хоч на хвильку… Але роки не слухають, вони своє роблять, і ніхто їм не указ. І кожний рік чимось особливий, цікавий, а буває й тяжким для людини.

Отцю Василю Іванюку не гірко за прожиті роки. Перегорнувши книгу його життя, ми на кожній сторінці знайдемо золоті літери. Значить життя не проспали… А ось і ще один рік у Вас позаду, і на рік добавилося хороших добрих справ.

Ви, отець Василь, – міцні, загартовані, немов сталь, і Вам зносу немає. Ніби хтось підживляє, підгодовує, оздоровлює Вас. Хто цей спонсор? Хто дає Вам розум, силу, живу позитивну енергію?

А все тому, що народилися Ви в мальовничих Карпатах і це безхитрісне, босоноге, дощове, росянисте дитинство так загартувало Вас навічно. Адже карпатський струмочок – живе джерело – хто питиме з нього, той не знатиме втоми і не зістариться. Високі вічно-зелені карпатські дерева – смерека, ялина, сосна, явір –  стоять як зачаровані, немов царі лісу, і ледь-ледь погойдуються від легесенького вітру, наче розкішні танцюристки. Вічне сонце пестить своїм промінням усміхнену землю по якій ходили наші діди, батьки. По якій пройшло наше щасливе, радісне, невгамовне дитинство… Карпатський вітерець ворушить здорове, пахуче, ароматне, свіже повітря і навіває на Вас, даруючи гірські, орлині крила на високий, творчий, здоровий дух.

Творча робота, добра слава не позначилися на о. Василеві, не відібрали ні простоти, ні скромності, ні працездатності, ні прагнення  завжди шукати істину. Звідки Ви черпаєте таку силу-силенну енергії? З любові до людей, до життя, до батьківської землі!

У цьому великому, на перший погляд, непростому світові, Ви своїм неозброєним оком бачите все красиве, прекрасне. І ми поруч з Вами пізнаємо світ, бачимо у ньому все хороше. І не тільки…Разом з Вами нам легше пережити смерть рідних, близьких людей. Поруч з Вами легше пережити звільнення з роботи, образи людей… Тепер ми, прокидаючись, зовсім по-іншому бачимо, як сходить сонечко, як світить, гріє, пестячи нас своїми промінчиками… Завдяки Вам ми радіємо кожному листочку, деревцю, квіточці. Завдяки Вам у кожній людині похилого віку ми бачимо не бабусю чи дідуся, а цікаву особистість – громадянина Держави.

Ми пізнаємо, пізнаємо, пізнаємо… Ми щойно народилися, і пішли у ясла, садочок, школу і вчимося чомусь новому й новому… Це здорово! Це чудово! Ми дякуємо Богові, що Бог послав нам Вас, а нас – Вам. Ми вдячні безмежно, незкінченно за цей Божий дар, який Ви несете і доносите до нас.

Ми – всі парафіяни Олександрівського району, які Вас знають особисто, люблять і поважають, щиро вітаємо Вас з Днем народження! Бажаємо Вам усього того, що  самі ми б собі побажали: чистого, високого неба, міцного здоров’я, більше зачарування, а менше розчарування у людях.

Цей оптимізм, який Ви несете все життя, хай не згасає ніколи. Хай Вам щастить завжди і всюди!

…Отець Василь завжди вчить нас чистоти життя. Щоб віра не покидала нас, треба вірити чесно, світло, відкрито, з щирою, доброю, незлою душею. Бо, як співається у пісні:

Не буває дороги,

дороги до храму,

Якщо храму немає,

немає в душі!

З повагою, Ваші парафіяни

з с. Новостепанівки