Роль державного виконавця у суспільстві

Останнє десятиріччя, яке ми прожили в умовах незалежності, докорінно змінило наше суспільство, уявлення про нього, зрештою, і нас самих. Пройдений шлях виявився непростим, однак, результатом маємо нові соціально-економічні, політичні, культурно-духовні реалії.

Тобто, відбулись глибинні зміни, головним підсумком яких є новий, по-своєму унікальний український соціум. І в період, коли українська держава, як і все суспільство, продовжує переживати часи вагомих змін, що базуються на пріоритетності захисту прав людини, важливою у цих процесах є роль державного виконавця, на якого законодавцем покладена функція примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Адже базовою основою подальшого розвитку нашої держави є європейський вибір, відданість загальновизнаним цінностям, ідеалам свободи, гарантованої та непорушної власності.

При порушенні будь-яких конституційних прав чи власних інтересів, фізична або юридична особа звертається до суду, інших державних правозахисних органів, розраховуючи на те, що держава захистить їх від неправомірних дій і допоможе поновити порушені права та законні інтереси. Проте, захист прав, свобод та інтересів не завершується прийняттям рішення компетентного органу. Після даного юридичного акту наступає процедура виконання прийнятого рішення, і саме на цій стадії основну роль варто віддати державному виконавцю.

Правовий та соціальний статус державного виконавця визначений Законами України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження». Державний виконавець є представником влади, тому перед ним також стоїть завдання вжити всіх передбачених законодавством заходів для практичного втілення у життя положень основного Закону нашої держави.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, на якій державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та порядок, визначені цим рішенням. Перелік обов’язків і повноважень для нього визначений Законом України «Про виконавче провадження». Державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішень шляхом звернення стягнення на майно боржника, в тому числі на заробітну плату, стипендію, пенсію тощо.

Отже правова природа повноважень державного виконавця покладає на нього обов’язки щодо розпорядження майном боржника. Слід зауважити, що саме державний виконавець виконує за боржника його обов’язок перед стягувачем у випадку, коли боржник має юридичну та фактичну можливість самостійно виконати свій обов’язок, але у зв’язку з дефектом волі не виконує його. Отже, державний виконавець своїми діями щодо розпорядження майном створює правові наслідки для боржника. При цьому норми Конституції щодо непорушності права власності є незаперечними, однак, як бачимо, будь-яке право породжує певний обов’язок.

Саме держава наділяє державного виконавця повноваженнями щодо обмеження прав власника стосовно належного йому майна. Незважаючи на те, що державний виконавець є «виконавцем» (у прямому значенні цього слова) волі суду чи іншого органу, уповноваженого на прийняття рішення (посадової особи), у суспільстві існує недостатнє розуміння правової природи повноважень державного виконавця. При цьому знову ж таки слід зауважити, що будь-яке владне рішення без подальшої його реалізації втрачає свою сутність, адже для поновлення порушеного права – не завжди достатньо отримати захист юрисдикційних органів у формі владного рішення. Його ще потрібно реалізувати, виконати. Адже невиконання рішень, що ухвалені судами іменем держави, підриває авторитет цієї держави. З цього вбачається також важливість участі державного виконавця у процесі творення правової демократичної держави.

Як показує практика, робота державного виконавця є достатньо клопіткою і відповідальною. Особа, що претендує на зайняття такої посади повинна володіти знаннями не лише сфері юриспруденції. Постійна робота з людьми (стягувачі, боржники) різних темпераментів потребує базових знань психології, етики тощо. Діяльність органів державної виконавчої служби з примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) свідчить про те, що незважаючи на значні зусилля, докладені Мін’юстом України за період існування державної виконавчої служби, на сьогоднішній день залишається ряд проблемних питань, які потребують вирішення. Однак, їх вирішення залежить також від нас самих, нашої правосвідомості, вміння правильно сприймати та реагувати на негативні для нас реалії.

Тому оцінюючи роль державного виконавця у сучасному, більш правосвідомому – в порівнянні з минулими роками, суспільстві крізь призму примусового виконання рішень потрібно зазначити про те, що судове рішення вже гарантує здійснення прав сторін, визнаних судом і підтверджених ним обов’язків, а функція реалізації цих гарантій покладена саме на державного виконавця при примусовому виконанні таких рішень.

А. СКЛЯРОВА, в.о. начальника відділу ДВС Олександрівського РУЮ