Соціальний квартирний облік для переселенця або місія неможлива

11 жовтня 2018 року набув чинності Закон про внесення змін до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» (далі - Закон), що включив вимушених переселенців до переліку осіб, які мають право на соціальне житло. Вочевидь, керуючись благими намірами щодопереселенців із соціально незахищених верств населення, законотворцізробили спробу забезпечити мінімальні стандарти для проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на підконтрольній Уряду України території. Чи була ця спроба вдалою? Пропонуємо розібратись.

Питання №1. Що таке соціальне житло?

Відповідно до Закону України «Про житловий фонд соціально призначення» (далі - Закон), органи місцевого самоврядування формують житловий фонд соціального призначення, до якого входять:

житло соціального призначення для певних категорій громадян (перерахованих у статтях 10-12 Закону), які не мають іншого житла або потребують поліпшення житлових умов. Ці громадяни мають стати на соціальний квартирний облік (в народі – «уквартирну чергу»);

соціальні гуртожитки, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання.

Житло з фонду соціального призначення у власність не передається.Турбуватисяз цього приводу не варто. Якщо наймачі(мешканці) соціального житла не мають грошей на придбання власного, то місцева влада нікого не буде виганяти.Єдине, що повинні робити органи місцевої влади – щорічно перевіряти фінансовий стан наймачів (мешканців).

До 11 жовтня 2018 року законодавець надавав право ставати на соціальний квартирний облік лише окремій категорії ВПО – працівникам тимчасово переміщених вищих навчальних закладів та установ за умовою наявності довідки про взяття на облік як ВПО.Відтепер Закон додав усіх вимушених переселенців до переліку громадян, що мають право на отримання житла з фонду соціального призначення. Скористатися цим правом ВПО можуть, якщо не мають іншого житла на підконтрольній українській владі території, або житло яких було зруйновано (знищено) або пошкоджено до стану, непридатного для проживання, внаслідок збройного конфлікту на Сході України. Начебто все гаразд, але…

Питання №2. Як стати на соціальний квартирний облік?

Кабінет Міністрів України (КМУ) має затверджений Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього (далі - Порядок).

Головну проблему в цьому Порядку для вимушених переселенців створювалатабуде створюватидовідка про місце проживання та склад сім'ї (в народі – «Форма 3 з ЖЕКу»). Така довідка видається в Центрах адміністративних послуг лише тим особам, які мають постійне місце реєстрації («прописку») в населеному пункті на підконтрольній території. Однакпереважнабільшість вимушених переселенців елементарно немає місця, де зареєструватися, і, як наслідок,отриматитаку довідку.

Було б логічним зробити винятокдля вимушених переселенців та скасувати подання Форми 3. Натомість законотворець цього не зробив, а навпаки, доповнив перелік необхідних документів: «Внутрішньо переміщена особа до заяви про взяття на соціальний квартирний облік, крім зазначених документів, додає копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та копії довідок про взяття на такий облік членів її сім’ї».

Норвезька рада у справах біженцівпідтверджує свою позицію про необхідність юридичного захисту вразливих категорій вимушених переселенців участині забезпечення їх соціальним житлом. Тому ми привертаємо увагу (КМУ) до питання необхідності змінити Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, а саме виключити Довідку про місце проживання та склад сім’ї з переліку документів, що додаються до заяви внутрішньо переміщених осіб про взяття на соціальний квартирний облік. Такий крок уможливіть реалізацію регуляторного механізму, що передбачений Законом про внесення змін до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення».

Консультацію та правову допомогу з питань, пов'язаних з реалізацією житлових, земельних, майнових прав внутрішньо переміщених осіб та людей, які постраждали внаслідок конфлікту, можна отримати в центрах правової допомоги Норвезької ради у справах біженців, що знаходяться за адресами:

смт Станиця Луганська, вул. Центральна, 30;

м. Краматорськ, вул. Катеринича, 13;

м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренка, 10

або за телефоном «гарячої» лінії: 0 800 302 007 (безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів).

Інформування, консультування і правова допомога на Facebook: https://www.facebook.com/ua.nrc.no/

Усі послуги Норвезької ради у справах біженців надаються безкоштовно.

Статтю підготовлено за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). За її зміст відповідає лише Норвезька рада у справах біженців, та вона жодною мірою не відображає офіційну точку зору Агентства ООН у справах біженців.