«Не расстанусь с Комсомолом, буду вечно молодым!»  Це слова з популярної пісні, яку своєю вважали декілька поколінь радянської молоді. Фраза, сповнена молодечим запалом, оптимізмом. Істинну глибину її осягаєш, коли за плечима вже маєш своє найцінніше «багатство», що вимірюється десятками прожитих літ. Переважна більшість людей, хто пройшов школу комсомолу, зберегли в душі життєстверджуючий оптимізм і гордість за причетність до авторитетної молодіжної організації. Кожен з них сьогодні скаже: «Я родом з Комсомолу!».
Олександрівська районна комсомольська організація – надійна ланка комсомолу Донеччини – має багату історію. Вона виховала тисячі гідних громадян. Очолювали її в різний час ті, кого по праву вважали молодіжними ватажками. Назву лише декілька прізвищ перших секретарів райкому комсомолу повоєнного часу: Іван Гудзь, Наталя Горобець, Микола Донченко, Микола Крикливий, Анатолій Бердиченко, Володимир Ільєнко…
Зі свого сімейного фотоархіву пропоную увазі читачів світлину, датовану 1990 роком. На ній – колишні перші секретарі райкому комсомолу різних років.
Наталя Пакіна (Горобець) – найстарша серед нас (зліва друга) – очолювала райком у важкі повоєнні роки. Її, молоду вчительку, яка прибула в район після закінчення Красноградського педучилища, молодь обрала своїм ватажком за невгамовну енергійність й організаторські здібності. Молодіжного ватажка протягом дня можна було побачити в школах, на полях і фермах колгоспів. Для неї не існувало такого поняття як нормований робочий день, як і не існувало його для всіх, хто трудився у ті далекі 40-50 роки минулого століття.
Я прийшла працювати в апарат райкому з редакції газети «Радянський патріот» у 1965 році. Робота зі школярами, організація комсомольсько-молодіжних колективів серед юнацтва, проведення дозвілля – то були сфери впливу комсомолу. У 1968 році широко відзначалося 50-річчя ВЛКСМ. Наша районна організація була нагороджена Грамотою Центрального комітету як одна з кращих в області.
Валентина Литвин (на фото з дочкою Анею, крайня зліва) першим секретарем обрана наприкінці 70 років. Акценти в діяльності райкому не змінилися, але додалося ще більше цікавіших турбот: на території району зводилася Всесоюзна комсомольська будова – зерноелеватор на станції Легендарна.
Наймолодший серед нас Володя Ступка. Він очолював райком наприкінці 80-х років, потім працював в апараті Центрального комітету комсомолу України, так що має за плечима багатий досвід роботи з молоддю.
Четверо комсомольских ватажків – чотири сторінки з книги діяльності районної комсомольської організації району, різних за часом, але спільними за сутністю.
Отож з 95-літтям Комсомолу вітаю всіх, хто в душі залишився комсомольцем!
О. Дашенко,
смт. Олександрівка
|
