Інфраструктура Донеччини потребує додаткової уваги

Стан інфраструктури завжди було болючою проблемою для нашої держави, яка особливо загострилася в ході військового конфлікту на сході України.

За два роки бойових дій, інфраструктура Донеччини значно постраждала, а деякі об'єкти були настільки зруйновані, що не підлягають відновленню. В ряді населених пунктів відновлювальні роботи провести неможливо у зв'язку з триваючими бойовими діями поблизу населених пунктів або безпосередньо на їх території.

З метою з'ясування масштабів руйнувань і результатів проведення відновлювальних робіт команда Антикризового медіа-центру відвідала 10 міст, розташованих уздовж лінії розмежування, таких як Волноваха, Очеретине, Мирноград (Димитрів), Селидове, Покровськ (Красноармійськ), Костянтинівка, Бахмут (Артемівськ), Часів Яр, Торецьк (Дзержинськ), Авдіївка.

Спілкування в містах відбувалося в форматі фокус-груп, в які входили представники місцевої влади, ЗМІ, громадських організацій. Також були виїзди на деякі об'єкти і спілкування з місцевими жителями.

Стан доріг

Загальна для всіх проблема – це стан доріг, особливо між населеними пунктами. Самий показовий приклад - це ділянка, що з'єднує Торецьк і Костянтинівку, яку місцеві жителі називають «дорогою життя», адже це єдиний шлях, по якому в місто доставляються продукти харчування, медикаменти, ходять пасажирські автобуси. На відрізку поблизу Костянтинівки протяжністю близько кілометра проїхати практично неможливо, дорожнє покриття там відсутнє, суцільні ями. Дорога зруйнована давно, але саме зараз її ремонт має стратегічне значення як для перевезення вантажів, так і для пересування місцевих жителів, які в силу даної обставини вважають себе відрізаними від решти регіону і кинутими центральною владою напризволяще.

В смт. Очеретине і його околицях, дороги теж в катастрофічному стані. Районна влада готова взяти на себе витрати на ремонт, але не дозволяє Бюджетний кодекс. «212 кілометрів доріг, по яких ми їздимо, знаходяться на балансі Укравтодору, - пояснив голова Ясинуватської райдержадміністрації Сергій Добряк. - Ми не маємо права ремонтувати їх за свої кошти».

Також повністю розбиті дороги між селами, розташованими на сході від Волновахи, по деяких дільницях неможливо проїхати. У той же час в районі Гранітного є запаси щебеню, який можна використовувати для вирівнювання дорожнього покриття.

Не поспішають відновлювати

Що стосується зруйнованих будівель і споруд, то найбільше їх в тих населених пунктах, які знаходяться в безпосередній близькості до лінії розмежування. Однак і тут ситуація неоднозначна. У деяких містах досі лишаються не відновленими житлові будинки та об'єкти соціальної сфери, хоча останні обстріли відбувалися більше року тому.

Наприклад, в Авдіївці кілька багатоквартирних будинків на південній околиці так і стоять розбитими після обстрілів 2014 - початку 2015 років. Люди з них виселені і не можуть повернутися в свої квартири. «Там, де ми жили, нічого не робиться і, напевно, не буде робитися в перспективі, - розповів Роман, мешканець будинку № 20 по вул. Молодіжна. - Весь цей час ми живемо у друзів. Ніякої компенсації за зруйноване житло, ніякої гуманітарної допомоги ми не отримували ».

Створюється враження, що місцева влада не поспішає відновлювати зруйновані будівлі, тим самим підтримуючи у жителів панічні настрої - а раптом знову?

Кошти з місцевого бюджету на ці цілі не виділяються, жителям допомагає підприємство Авдіївський коксохімічний завод. За рахунок його коштів відновлено під'їзд багатоквартирного будинку, встановлені склопакети в інших будинках, які постраждали від обстрілів, перекрито дахи.

«Наш будинок постраждав 27 липня 2014 року, п'ятий під'їзд був повністю зруйнований, в квартиру було неможливо зайти, - згадує Ніна Родіонівна з будинку № 8 по вул. Менделєєва. - Спасибі нашому заводу, відновили стіни, поставили нові вікна, підключили опалення, зиму ми пережили».

Відновлено в короткі терміни

У той же час є приклади інших міст, коли відновлювальні роботи виконувалися в рекордно короткі терміни - міста Бахмут і Торецьк.

Основні пошкодження в ході бойових дій Торецьк отримав влітку 2014 року. Пізніше, були неодноразові обстріли прилеглих селищ - Артемове, Кіровське та Новгородське, які розташовані на відстані від 1 до 4 км від лінії розмежування.

Всього в тій чи іншій мірі постраждали близько 800 житлових будинків, а також соціальні та державні об'єкти. Житло в приватному секторі відновлювалося силами власників, а будматеріали були надані міжнародними донорами. Частково збитки компенсувалися з місцевого бюджету, у вигляді надання матеріальної допомоги.

Постраждалі від обстрілів будівлі шкіл, дитсадків і лікувальних установ в Торецьку і селищах на даний момент відновлені повністю або частково, всі вони функціонують. Школи і коледж, які потрапили під обстріл за місяць-півтора до початку навчального року, були приведені в порядок в рекордно короткі терміни і вчасно почали заняття.

«К 21 липня 2014 року наша школа була практично готова до початку навчального року, - розповіла директор ЗОШ № 3 Емма Антонова. - Під час обстрілу постраждали 68 вікон, центральний і запасний вхід, був розбитий актовий зал, пошкоджені підлоги в кількох кабінетах. На відновлення нам виділив гроші виконком, допомогли спонсори і батьки. Ми встигли привести все в порядок і на 1 вересня відкрилися».

«Пам'ятником» руйнувань залишається будівля виконкому в центрі міста, повністю вигоріле при обстрілі 21 липня 2014 року. Позиція місцевої влади така: спочатку робимо для людей, а потім для себе. В даний час відділи виконкому розташовуються в пристосованих приміщеннях дитячого садка.

З промислових об'єктів великі руйнування отримала шахта «Південна», яка до цього дня знаходиться в зоні регулярних обстрілів. Непрацююча шахта створює небезпеку екологічної катастрофи і підтоплення всього міста.

У Торецьку є проблема з водопостачанням: єдиний водовід, що живить місто, йде з тимчасово окупованої Горлівки. Якщо він пошкоджується при обстрілі, доводиться домовлятися з військовими обох сторін про тимчасове припинення вогню для проведення аварійних робіт. У місті розроблено інвестиційний проект з очищення шахтних вод, який міг би забезпечити незалежне водопостачання. Однак вартість його дуже висока, тому інвестори поки не знаходиться.

У Бахмуті під час бойових дій в 2014 році було пошкоджено близько 300 житлових будинків і 10 нежитлових об'єктів. Всі вони на даний момент відновлені.

Пізніше, під час обстрілу 13 лютого 2015 року снаряди РСЗВ «Град» потрапили в ЗОШ № 4 по вул. Заміська, 22. У будівлі було вибито скло, пошкоджені комунікації. Протягом доби аварійні бригади відновили подачу газу, електроенергії, води і тепла. Віконні отвори тимчасово закрили плівкою. Пізніше в усій будівлі школи встановили склопакети.

Прифронтові міста розвиваються

Незважаючи на близькість зони проведення АТО, деякі міста активно розвиваються. Розробляються і реалізуються інвестиційні проекти з залученням бюджетних і сторонніх коштів. Зокрема, проводиться термомодернізація об'єктів соціальної сфери, ремонтуються дороги і тротуарне покриття, виконуються роботи з благоустрою.

«У Мірнограді реалізується програма термомодернізації в сфері освіти - утеплюються стіни, ставляться склопакети, - розповіла Еліна Моргунова, завідуюча дитсадком № 4, - В нашому дитячому садку встановили ще й нову модульну котельню на твердому паливі. Тепер дітям в групах тепло, вони стали менше хворіти ».

У Бахмуті будується набережна, з'являються сквери, дитячі та спортивні майданчики. У місті працює кращий в Донецькій області спорткомплекс «Металург» з критою легкоатлетичної ареною, футбольним полем з природним покриттям, стадіоном на 8,5 тис. місць, великим тренажерним і баскетбольним залами, трьома саунами. СК «Металург» є базою для підготовки спортсменів-паралімпійців.

У Волновасі адміністрації міської та районної рад активно беруть участь в розробці проектів, які передбачають залучення позабюджетних інвестицій. Кошти надходять з Державного фонду регіонального розвитку, обласного бюджету, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку. Ведуться роботи по 21 проекту, серед них - капремонт мереж водопостачання, термомодернізація шкіл.

У Селидовому розпочаті роботи по інвестиційним проектам на суму 65 млн. грн. з Державного фонду регіонального розвитку. За програмами енергозбереження виконана повна термомодернізація будівлі амбулаторії, встановлені нові модульні котельні в ЗОШ № 6 м Селидове та у відновленому після обстрілу дитсадку в селищі Гірник.

Інертність місцевої влади

Поряд з перерахованими прикладами є міста, які не постраждали від обстрілів, але при цьому вони і не розвиваються.

У Часів Яру руйнувань не було, проте і без цього інфраструктура знаходиться в жалюгідному стані. Міськрада, яка не переобиралася з 2010 року, не вживає жодних заходів для залучення інвестицій і міжнародних грантів. Чиновники не розробляють проектно-кошторисну документацію, посилаючись на те, що в штаті виконкому немає профільного фахівця, який займався б пріоритетним розвитком Часів Яру.

У Костянтинівці близько 80 відсотків непрацюючих підприємств, власники яких знаходяться за межами міста. При цьому комунальні мережі (водо-, теплопостачання) залишилися на їх балансі. Це створює проблеми при усуненні аварійних ситуацій - за чий рахунок проводити ремонт? В результаті будь-який прорив на мережах, які старіють з кожним роком, неможливо оперативно ліквідувати. Перспективних проектів реалізується мало. Ще до 2014 року за програмою енергозбереження була виконана термомодернізація двох об'єктів - ліцею та дошкільного навчального закладу. У минулому році за кошти, отримані за міжнародними грантами, проведено ремонт в будинках Центру дитячої творчості, кінотеатру «Супутник» і спорткомплексу.

Є над чим працювати

В цілому стан інфраструктури в населених пунктах, розташованих вздовж лінії розмежування, досить неоднозначний. Частина звільнених міст, таких як Авдіївка, Торецьк, Костянтинівка, Очеретине і прифронтові селища Волноваського району відчувають нестачу уваги і фінансування з боку держави. Інші, наприклад Бахмут, Мірноград, Селидове та Покровск, активно відновлюються і модернізуються.

Таким чином, існує гостра необхідність в удосконаленні законодавчої бази щодо територій, на яких проводиться Антитерористична операція. Додатковим стимулом для розвитку повинні стати розроблені державними органами влади, спільно з іноземними партнерами відповідні програми, спрямовані на відновлення інфраструктури регіону.

http://akmc.in.ua