Щодо оренди сільськогосподарських земель які перебувають у власності громадян

На сьогодні маємо ситуацію, коли власник земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виділивши свою земельну частку (пай) в натурі, самостійно її використовувати не може, оскільки не є суб’єктом підприємницької діяльності. Натомість повинен здавати цю землю в оренду суб’єкту підприємницької діяльності.

Крім земель товарного сільгоспвиробництва, із земель колективної та державної власності (безоплатна приватизація) громадяни отримували у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства (земельні ділянки до 2,0000 га та земельні частки паї), які теж у більшості передавали в оренду фактично для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не використовували їх самостійно, як передбачає Закон України «Про особисте селянське господарство». Ці землі призначені для використання громадянином для власних потреб, і тому підприємницька діяльність на них без зміни цільового призначення відбуватися не може.  Як же бути в такому випадку?  Вихід є.

Якщо ми маємо землі ОСГ, виділені власнику земельної частки (паю) в натурі, вони підпадають під дію мораторію на їх відчуження та зміну цільового призначення (використання), а отже, мають використовуватися виключно громадянами для вирощування сільськогосподарської продукції для власних потреб.

Землі особистого селянського господарства (земельні ділянки до 2,0000га), які надавалися безоплатно громадянам України, не підпадають під дію мораторію. І можна змінити цільове призначення і вид використання таких земель. Тобто ці землі можуть бути переведені до земель товарного сільськогосподарського виробництва і передані в оренду сільськогосподарським товаровиробникам. Звичайно, бажано було б на законодавчому рівні спросити процедуру зміни цільового призначення з ОСГ на товарне сільгоспвиробництво і навпаки  (тільки щодо цих земель) так, як зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється за проектами землеустрою.