Державна реєстрація нормативно-правових актів як один із дієвих механізмів захисту прав, свобод та законних інтересів громадян та юридичних осіб

З метою забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій 03 жовтня 1992 року в Україні Указом Президента створено інститут державної реєстрації нормативно-правових актів.

На виконання зазначеного Указу Кабінетом Міністрів України визначено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади. Цим нормативно-правовим актом передбачено, що міністерства та органи виконавчої влади забезпечують:

направлення на державну реєстрацію нормативно-правових актів, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян та/або мають міжвідомчий характер;

здійснення постійного перегляду виданих нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність до вимог чинного та міжнародного законодавства;

недопущення випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому законодавством порядку.

Що являє собою державна реєстрація? Державна реєстрація полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Метою проведення державної реєстрації є недопущення застосування незаконних нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Таким чином, державна реєстрація нормативно-правових актів виступає свого роду «правовим фільтром», який «перешкоджає» набранню чинності нормативно-правових актів, що не узгоджуються з положеннями законодавства, тим самим порушують (обмежують) права, свободи та законні інтереси громадян.

Які акти підлягають державній реєстрації в органах юстиції? Згідно з Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Хто входить до кола суб’єктів, акти яких підлягають державній реєстрації в органах юстиції? На сьогодні до кола суб’єктів, акти яких підлягають державній реєстрації в органах юстиції входять:

міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (служби, агентства, інспекції),

обласні, Київська міська, районні, районні у місті Києві державні адміністрації, їх структурні підрозділи, територіальні органи центральних органів виконавчої влади.

Таким чином, нормативно-правові акти інших суб’єктів нормотворення, не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

Яка процедура набрання чинності нормативно-правових актів, зареєстрованих в органах юстиції? Законодавцем встановлено, що нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не встановлено самими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування. Слід зазначити, що суб'єкти нормотворення направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться. При цьому, посилання на дату і номер державної реєстрації зареєстрованого нормативно-правового акта є обов'язковим.

Чи існує відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації нормативно-правових актів? Статтею 18841  Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за неподання, несвоєчасне подання для державної реєстрації нормативно-правових актів, які відповідно до закону підлягають державній реєстрації, направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державної реєстрації та не опубліковані в установленому законом порядку, а також надіслання для виконання вказівок, роз'яснень у будь-якій формі (листи, факси, вказівки, телеграми, електронна пошта, методичні рекомендації), що встановлюють правові норми. Слід зазначити, що на сьогодні санкція цієї статті передбачає накладення штрафу у розмірі від 510 до 850 гривень.

Підсумовуючи можна зробити висновок про те, що інститут державної реєстрації нормативно-правових актів є дієвим механізмом в забезпеченні проголошених Конституцією та Законами України прав, свобод і законних інтересів громадян.

Відділ реєстрації нормативно-правових актів управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Донецькій області