«Не расстанусь с Комсомолом, буду вечно молодым!»
Це слова з популярної пісні, яку своєю вважали декілька поколінь радянської молоді. Фраза, сповнена молодечим запалом, оптимізмом. Істинну глибину її осягаєш, коли за плечима вже маєш своє найцінніше «багатство», що вимірюється десятками прожитих літ. Переважна більшість людей, хто пройшов школу комсомолу, зберегли в душі життєстверджуючий оптимізм і гордість за причетність до авторитетної молодіжної організації. Кожен з них сьогодні скаже: «Я родом з Комсомолу!».
Олександрівська районна комсомольська організація – надійна ланка комсомолу Донеччини – має багату історію. Вона виховала тисячі гідних громадян. Очолювали її в різний час ті, кого по праву вважали молодіжними ватажками. Назву лише декілька прізвищ перших секретарів райкому комсомолу повоєнного часу: Іван Гудзь, Наталя Горобець, Микола Донченко, Микола Крикливий, Анатолій Бердиченко, Володимир Ільєнко…
Зі свого сімейного фотоархіву пропоную увазі читачів світлину, датовану 1990 роком. На ній – колишні перші секретарі райкому комсомолу різних років.
